Welcoem to posts!!
in the future - u will be able to do some more stuff here,,,!! like pat catgirl- i mean um yeah... for now u can only see others's posts :c
Останнім часом все частіше беру до рук інструмент. Надихає мене онучка, яка є моєю найуважнішою та найвдячнішою слухачкою ось вже півтори роки. Вона мабуть була італійкою в минулому житті, бо створює власні слова з італійськими суфіксами, наприклад "зайчіта" і "пєтіті". 😊
Тож я, прочитавши декілька нотних аркушів #Libertango #Piazzolla, склала з них невеличку хвилинну імпровізацію на тему моєї любові до онучки та разом і до танго – нездійсненної мрії мого життя!)
Треба сказати, що для мого рівня 3-х класів студії 40 років тому Libertango – це така надскладна річ, що на ті ноти навіть дивитися страшно!) Але я вирішила все спростити і врешті решт довіритись слуху, якого в мене, як мені нещодавно сказали, немає (!) Тож не будьте надто суворі!) Інструмент, до речі, той самий, йому більш ніж 40 років, і наші з ним клавиши трішки риплять та западають. :)
Мораль: навіть якщо хтось каже, що вам чогось там не вистачає – не знецінюйте себе. Та не стримуйте!)
• Робить те, що можете,
• з тим, що ви маєте,
• там, де ви є!
#Libertango #Piazzolla #accordion #music #tango
4 - 0
На рябому коні прилетіла весна,
Снігу сорок лопат їй прикидало плечі.
На рябому коні що везла — не везла,
Але дещо і нам привезла для малечі.
Привезла щавелю для зелених борщів,
В білій хмарі дощу привезла на Великдень.
З нею зайчик приїхав на теплій щоці,
І виглядує зайчик, поки йому видно.
Горобцям привезла по три пуди зерна,
По два пуди зерна їх сусідам — синичкам.
Снігурам — по пуду, аби кожен з них знав,
Як в снігах зимувать і як жить на позичках.
Прилетіла весна на рябому коні,
Снігу сорок лопат привезла для годиться.
І мені привезла все, що треба мені,
Але що привезла, не скажу,— таємниця.
Микола Вінграновський
2 - 0
AUTUMN KISS
Мій вересень, навіщо ти про осінь?..
В потужнім небі велетні-хмарки.
Тепла на всіх ще досить, майже досить.
Ти ж зовсім не про холод, навпаки!
Ти не про розпач і не про розлуку.
Ти про натхненні зорі, як вірші.
Про квіти, що хапаються за руку:
«Візьми мене, тримай, не залиши!»
Останні квіти, пізні, мов надії,
Слабкі й непересічні водночас –
Стоять, як виклик вересневим діям,
Нашіптуючи: «Ще не час, не час!..»
Ще трішки сонця треба наостанок.
Ще трішки неба треба про запас.
Допоки промінь, що цілує ранок,
У пелюстках трояндових не згас.
14.09.24
2 - 0
Светлышка рассветного всем! Світанкового світла!
Have a nice weekend 😊
2 - 0
загляните в мой мир - welcome!
Ласкаво прошу у мій всесвіт.